гармонія

гармонія
(грец. — злагода)
Цілісність, стрункість, органічна єдність всіх частин і деталей художнього твору.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "гармонія" в других словарях:

  • гармонізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гармоніст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • гармоніст — а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II) …   Український тлумачний словник

  • гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… …   Словник синонімів української мови

  • гармоніка — и, ж. 1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. •• Губна/ гармо/ніка духовий язичковий музичний інструмент. 2) В акустиці – складові тони, які виникають внаслідок коливання всієї маси… …   Український тлумачний словник

  • гармонізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гармонійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»